НЕВПЕВНЕНІСТЬ В СОБІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

НЕВПЕВНЕНІСТЬ В СОБІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

  Зазвичай відстоювати себе ми навчаємося ще в дитинстві, а потім лише вдосконалюємо це вміння. Основа внутрішнього ресурсу відвойовувати свої межі — впевненість у собі. Невпевнені у собі дорослі не відчувають за собою права висловлювати свої думки та емоції, вважають, що їхня думка нікого не цікавить, що вони звичайні «гвинтики», від яких нічого не залежить. Як запобігти «закостенінню» в людини цих внутрішніх переконань? Найперше — якомога раніше розпізнати в дитини невпевненість у собі та формувати асертивність.

Поведінкові прояви низького рівня асертивності

   Підлітки з низьким рівнем асертивності ретельно ховають і «маскують» ознаки невпевненості, часом навіть від самих себе. Дібрати методи і способи, що допоможуть дослідити їхню асертивність, складно.

   У асертивних підлітків складна й різноманітна диспозиція поведінкових реакцій і суперечлива «психологічна палітра» зовнішнього прояву. З одного боку в них напружені взаємини з учителями, однокласниками, батьками. Це виражається у сварках, конфліктах, демонстративних і протестних реакціях. А з другого — вони надміру виявляють гедоністичні тенденції. Підліток з низьким рівнем асертивності схильний до конформізму, упертий, має демонстративну поведінку. Це ускладнює встановлення прямого, безпосереднього комунікативного та діяльнісного контакту дорослих з ним.

   Невпевнений підліток часто прагне до насолоди й водночас у соціальних контактах нездатний толерантно ставитися до думок, що суперечать його власним. Дорослі сприймають таку поведінку як примітивний, грубий, низький рівень загального розвитку. А це часто не відповідає реальному профілю особистості невпевненого підлітка. Отже, дорослі мають бути уважними й спостережливими під час спілкування з підлітками, не піддаватися на перше і навіть подальші власні враження від спілкування з ними.

   Яка ж особливість низького рівня асертивності підлітка? Невпевненість «тягне» за собою своєрідні «вторинні психологічні утворення». Вони виявляються у тому, що підліток уникає відповідальних рішень, перекладає відповідальність на когось, не має яскраво виражених цілей, неактивний, нещирий і черствий.

Методи корекції низького рівня асертивності

   Підвищення рівня асертивності у підлітковому віці — це своєрідна профілактика відчуженої поведінки, розвитку екзистенційної самотності в майбутньому. Невпевненість у собі характерна саме для підлітків. Корегувати її та запобігати загостренню можна під час позакласних заходів і бесід.

   Важливо, щоб учителі та практичні психологи вміли викликати довіру в підлітків, прихилити до себе, щоб ті могли поділитися з ними своїми проблемами. При цьому з боку дорослих не має бути грубощів і моралізаторства, педагогічного чванства і зарозумілості. Бажано, щоб вони відчували індивідуальний рівень впевненості у кожного підлітка. Дорослі, які працюють із підлітками, не мають проявляти педагогічну нетактовність чи ображати їх. Навпаки — слід бути до них чутливими та емпатійними, уміти вчасно дати слушну пораду. Протягом навчального року методично і цілеспрямовано проводьте заходи, що дають змогу посилити асертивність і відповідні реакції. Використовуйте різні методи роботи.

Метод колективного діалогу та обговорення й метод інтерпретації тематик

Обидва методи стосуються проблеми впевненості/асертивності. Пропонуємо запитання, за допомогою яких педагоги і практичні психологи визначатимуть рівень асертивності в підлітків.

Орієнтовні запитання:
• Який ти можеш навести приклад людини з упевненою поведінкою?
• Як, на твою думку, діє впевнена в собі людина?
• Який образ впевненої людини з кінофільмів і літературних творів для тебе взірцевий?
• Що в твоїй поведінці залежить від тебе самого?
• Чого ти можеш досягнути в житті сам і чи є ці досягнення проявом твоєї впевненості?
• Якого прикладу впевненої поведінки ти дотримуєшся?
• Від кого залежить твоя впевненість у собі та своїх діях?
• Ти хочеш бути внутрішньо впевненою в собі людиною чи мати вигляд впевненої людини в очах інших людей?
• Чим відрізняється людина, внутрішньо впевнена у собі, і людина, яка лише зовні має впевнений вигляд?
• Які риси відрізняють впевнену і невпевнену в собі людину?
• Що має відбутися у твоєму житті, аби ти став упевненим?

Якщо деякі підлітки не відповідають на запитання під час колективної роботи, рекомендуємо попрацювати з ними індивідуально.

Метод незавершених речень

Аби закріпити в підлітків необхідний рівень асертивності/впевненості, рекомендуємо один раз на семестр працювати з ними за допомогою методу незавершених речень. Він дасть змогу виявити сформованість у підлітків певних аспектів відповідальності.

Запропонуйте учням завершити речення:
• Я впевнений в собі тоді, коли ...
• Я буду впевненим, якщо ...
• Щоб стати впевненим, я ...
• Якщо я стану впевненим, то ...
• Щоб повністю стати впевненим, мені необхідно ...
• Мені імпонує впевнена поведінка, бо ...
• Я впевнений, коли ...
• Той, хто впевнений у собі, ...
• Впевненість — це ...
• Людині заважає бути впевненою ...

Метод незавершених речень можна так само застосовувати як колективно, так і індивідуально.

Комплекс різних методів

   Аби підлітки усвідомили деякі аспекти впевненості та актуалізували адаптивні навички, ми рекомендуємо проводити психологічні ігри та вікторини, які розвивають рефлексію. Також можна використовувати анкетування, опитування, лекції, тематичні бесіди та різні групові дискусії, що підвищують упевненість підлітків у собі й своєму майбутньому.

 Для подальшої корекції невпевненої поведінки та підвищення рівня асертивності в підлітків рекомендуємо проводити такі заходи:

  • групова психотерапія і групове психологічне консультування, що дають змогу розв’язувати психологічні проблеми невпевнених у собі підлітків і підсилювати асертивну реакцію й асертивну поведінку;
  • тематичні бесіди, класні години, групові дискусії про впевненість і впевнену поведінку молодих людей у складних життєвих і стресових ситуаціях на основі їхнього досвіду;
  • тренінгові, практичні заняття, що мають моральний вплив і формують загалом особистість підлітка, а не тільки асертивність у його поведінковій сфері;
  • позакласні заняття, де підлітки навчаються розв’язувати психологічні завдання і внутрішні дилеми для розвитку самосвідомості;
  • лекції про специфіку впевненості молодих людей у собі.

Отже, підліткова невпевненість «лікується». Слід лише виявити тривожні симптоми та обрати правильну схему «лікування». Важливо, щоб дорослі, які працюють із підлітками, були спостережливими щодо їхньої поведінки, зважали на зміни та вчасно реагували.