Насильство – це навмисне застосування фізичної сили або значного впливу, здійсненого або у вигляді загрози, направлене проти себе, проти іншої особи, групи осіб або спільноти, результатом якого є (або є висока вірогідність цього) тілесні ушкодження, смерть, психологічна травма, відхилення в розвитку або різного роду збиток.
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:
- поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;
- надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
- видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.
У чому різниця між жартом та булінгом?
Усі друзі жартують між собою, але іноді важко сказати, чи хтось просто розважається, чи намагається нашкодити вам, особливо в Інтернеті. Іноді вони насміхаються, але говорять, що це «просто жарти» і пропонують «не сприймати це так серйозно».
Але якщо ви відчуваєте образу або думаєте, що інші насміхаються з вас, а не веселяться разом з вами, то жарт зайшов занадто далеко. Якщо це продовжується навіть після того, як ви попросили людину зупинитися, і ви досі відчуваєте себе засмученим/ою, то це може бути булінгом.
А коли знущання відбуваються в Інтернеті, це може призвести до небажаної уваги з боку широкого кола людей, включаючи незнайомих людей. Де б це не сталося, якщо вам це неприємно, ви не маєте цього терпіти.
Як би ця ситуація не називалася: якщо вам погано, і це не припиняється, тоді варто звернутися за допомогою. Для того, щоб зупинити кібербулінг, потрібно не лише закликати кривдників більше так не робити. Необхідно також усвідомити, що будь-яка особа заслуговує на повагу: як в Інтернеті, так і в реальному житті.
Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, один із найважливіших перших кроків, які ви можете зробити – поговорити з дорослим, якому ви довіряєте (з кимось, з ким ви почуваєтеся безпечно).
Не всім просто розмовляти зі своїми батьками. Але є речі, які ви можете зробити, щоб полегшити таку розмову. Оберіть такий час для розмови, коли, на вашу думку, вони можуть приділити вам всю свою увагу. Поясніть, наскільки серйозною для вас є ця проблема. Пам’ятайте, що вони можуть не так добре знатися на інформаційних технологіях, як ви, тому вам може бути потрібно допомогти їм зрозуміти, що відбувається.
Вони можуть не мати моментальних відповідей для вас, але вони, ймовірно, будуть хотіти допомогти вам, і разом ви зможете знайти рішення. Дві голови завжди кращі, ніж одна! Якщо ви досі не впевнені, що робити, подумайте про те, щоб звернутися до інших людей, яким ви довіряєте. Часто таких людей, які піклуються про вас і готові допомогти, більше, ніж ви могли подумати!
Доступ до Інтернету дає так багато переваг. Однак, як і багато речей у житті, він також створює ризики, від яких потрібно захиститись.
Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, ви можете видалити певні програми або залишитись у режимі офлайн на деякий період, щоб дати собі час на відновлення. Але вихід з Інтернету не є довгостроковим рішенням. Ти не зробив/ла нічого поганого, то чому ти маєш опинятися в невигідному становищі? Таке рішення навіть може наводити кривдників на неправильну думку, заохочуючи їх неприйнятну поведінку.
Ми всі хочемо, щоб кібербулінг припинився. Саме тому настільки важливо повідомляти про такі випадки. Але для створення такого середовища в Інтернеті, якого ми хочемо, недостатньо лише закликати тих кривдників, які вже скоюють булінг, припиняти його. Ми маємо задуматися над тим, що ми поширюєте чи говоримо: чи не завдає це шкоди або страждань іншим людям. Ми маємо бути добрими до інших людей в Інтернеті та в реальному житті. Це стосується всіх нас!
Facebook/Instagram:
Для нас важливо, щоб Instagram та Facebook були безпечним та позитивним місцем для самовираження: людям буде комфортно ділитися чимось лише тоді, коли вони почуватимуться в безпеці. Але ми знаємо, що кібербулінг може перешкоджати цьому та створювати негативний досвід. Ось чому ми в Instagram та Facebook ведемо боротьбу з кібербулінгом.
Ми робимо це двома основними способами. По-перше, ми використовуємо технології, щоб людям не відчували і ставали свідками булінгу. Наприклад, люди можуть увімкнути налаштування, яке використовує технологію штучного інтелекту, щоб автоматично фільтрувати та приховувати коментарі, які засмучують або цькують користувачів.
По-друге, ми працюємо над заохоченням позитивної поведінки та взаємодії, надаючи людям інструменти для поліпшення їхнього досвіду користування Facebook та Instagram. Функція «Обмежити» – це інструмент, що надає вам можливість цільового захисту свого акаунту, але при цьому у вас залишається можливість слідкувати за кривдником.
Як я можу запобігти тому, щоб моя особиста інформація використовувалася для маніпуляцій або приниження мене в соціальних мережах?
Добре подумайте, перш ніж публікувати або ділитися будь-чим в Інтернеті – це може залишитися в Інтернеті назавжди і може бути пізніше використане вам на шкоду. Не вказуйте особисті дані, такі як ваша адреса, номер телефону чи назва/номер вашої школи.
Дізнайтеся про налаштування конфіденційності улюблених додатків у соціальних мережах. Ось декілька дій, які ви можете вжити у більшості з них:
- Ви можете вирішити, хто може бачити ваш профіль, надсилати вам повідомлення або коментувати ваші публікації, скоригувавши налаштування конфіденційності вашого облікового запису.
- Ви можете повідомляти про образливі коментарі, повідомлення та фотографії та вимагати їх видалення.
- Окрім «видалення з друзів», ви можете повністю заблокувати окремих користувачів, щоб вони не могли бачити ваш профіль або надсилати вам повідомлення.
- Ви також можете зробити так, щоб коментарі окремих користувачів бачили лише вони самі, не блокуючи їх повністю.
- Ви можете видаляти публікації зі свого профілю або ховати їх від певних людей.
У більшості улюблених вами соціальних мереж люди не отримують сповіщення про те, що ви їх заблокували, обмежили або поскаржилися на них.
Чи передбачено покарання за кібербулінг?
Більшість навчальних закладів ставляться до булінгу серйозно і вживатимуть заходів проти цього. Якщо ви зазнаєте кібербулінгу з боку інших учнів, повідомте про це в своїй школі.
Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства, включаючи булінг та кібербулінг, мають право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.
Закони, що забороняють булінг, особливо кібербулінг, є відносно новими і поки що прийняті не в усіх країнах. Ось чому багато країн для протидії кібербулінгу використовують інші відповідні закони, наприклад, законодавство проти домагань.
У країнах, які мають спеціальні закони проти кібербулінгу, поведінка в Інтернеті, яка навмисно викликає серйозні емоційні негаразди, розглядається як злочинна діяльність. У деяких із цих країн жертви кібербулінгу можуть шукати захисту, забороняти спілкування із визначеною особою та вимагати обмеження використання кривдником електронних пристроїв, за допомогою яких він/вона скоює кібербулінг. Таке обмеження може бути тимчасовим чи постійним.
Джерело: www.unicef.org
В складні часи нашій психіці важко повноцінно функціонувати та пристосуватись до тих факторів, які для людини становлять небезпеку та постійний стрес. Часто, проживаючи велику кількість негативних емоцій, психіка може нас підводити, та виникають певні розлади. Найпоширеніший розлад психіки через війну - посттравматичний стресовий розлад
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР. Якщо нічого не робити, це може закінчитися руйнацією стосунків, роботи, здоров’я чи навіть життя. ПТСР можна подолати чи навчитися ним керувати.
Хочете подякувати ветерану або ветеранці? Хочете щось запитати, але губитеся та не можете підібрати слова? Ніяковієте, бо перед вами військовий з протезом і ви просто не знаєте, як поводитися?
Спілкуючись із військовослужбовцями, важливо проявляти повагу, людяність та щиру подяку. Досвід війни складний як для цивільних, так і тих, хто став на захист суверенітету держави. Проте він різний, і відмінність у пережитому може спровокувати нерозуміння, ніяковість та подекуди агресію. Що не варто запитувати у ветерана, як доречно подякувати чи запропонувати допомогу можна дізнатися у відеороликах, якщо ви перейдете за посиланням.
Зараз наша громада переживає нелегкі часи. Неважливо, де ми знаходимось, бо наше серце - там, де рідна домівка. І так зараз склалось, що постійно чуючи вибухи, читаючи новини, не відкладаючи телефон з телеграмом від поля зору, бо страшно пропустити новини, ми зараз всі постійно перебуваємо у стані стресу та постійної тривоги. Тривога супроводжує нас постійно. І це - нормально. Це нормально — почуватися не в тонусі у такі складні дні.
Всі ви чули тезу, що “стрес негативно впливає на здоров’я”, але давайте більш широко розберемось в цій темі
Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу уникнення, боротьби або втечі
Ігроманія, гаджетоманія та інтернет-залежність є типами залежностей, які пов'язані зі зловживанням комп'ютерних ігор, гаджетів та Інтернету відповідно. Вони можуть мати негативний вплив на фізичне, психологічне та соціальне благополуччя особи.
Тривога та тривожність - це психологічні стани, які можуть супроводжувати нас у різних ситуаціях життя. Вони виникають як реакція на загрозу, невпевненість або стресуючі події. Однак, коли тривога стає перебільшеною, інтенсивною або тривалою, вона може стати проблемою, що впливає на якість життя та функціонування людини.
1. Не вчіться, а вчіть когось
Що спадає на думку, якщо залишилося обмаль часу до тестування? Звісно, вчитися з ранку до ночі. Але стрес робить цей звичний процес не таким ефективним, як завжди. І що довше ви повторюєте матеріал протягом доби, то гірше він осідає в голові. Перерви допомагають не завжди і не повністю.