У цифрову епоху молодь стає не лише активним учасником інформаційного простору, а й його найвразливішою частиною. Вербування через інтернет — це не вигадка, а реальна загроза, яка часто починається з невинного повідомлення в соціальних мережах. Саме тому інформаційна безпека — один із ключових чинників у протидії залученню молоді до небезпечних деструктивних угруповань чи антисоціальної діяльності.
7 травня здобувачі освіти Глухівського ВПУ взяли участь у важливій онлайн-зустрічі на тему запобігання булінгу, вербуванню та тероризму серед молоді. Захід було організовано Управлінням Державної служби якості освіти у Сумській області за участі представників ювенальної поліції та СБУ.
🧠 Як працює вербування? Методи впливу на молодь
Вербування — це процес психологічного, інформаційного чи емоційного впливу на людину з метою залучення її до небезпечної діяльності (злочинної, терористичної, диверсійної або антидержавної). Молодь — одна з найвразливіших категорій, адже часто не має достатнього життєвого досвіду, критичного мислення та фінансової стабільності.
Вербувальники діють приховано і послідовно. Вони:
- використовують соціальні мережі та месенджери для першого контакту;
- апелюють до емоцій — почуття несправедливості, бажання бути корисним, протест проти системи;
- поступово ізолюють молоду людину від друзів і родини, створюючи віртуальне «плем’я»;
- пропонують виконати невинне завдання, яке з часом переростає в радикальні дії;
- маніпулюють фактами і поширюють фейкову інформацію.
Пропаганда через соціальні мережі
- Вербувальники створюють публічні чи закриті групи в Telegram, Instagram, TikTok.
- Там поширюють героїзовані відео, меми або ролики про "боротьбу", "славу", "опір".
- Використовують псевдопатріотичну або псевдорелігійну риторику.
У 2023 році українські правоохоронці викрили мережу Telegram-каналів, де вербували молодь до незаконних збройних формувань. Юнакам обіцяли «високу зарплату», «військову кар'єру» та соціальні гарантії, приховуючи реальну загрозу та наслідки.
Психологічний тиск і шантаж
- Вербувальники знайомляться з молоддю в чатах, соцмережах, ігрових серверах.
- Спочатку зав’язується дружня розмова або пропонується «легкий заробіток», «секретне завдання», «елітна спільнота».
- Після першої виконаної дії (навіть незначної) починається психологічний тиск:
«Ми все знаємо», «Тебе вже зафіксували», «Ти в системі», «Маєш робити наступне — інакше...» - Залякування доповнюється шантажем, наприклад, погрозою оприлюднити особисту інформацію, фото, листування, геолокацію.
Підлітку запропонували «підзаробити» — він мав надіслати кілька фото з публічних місць. Після цього йому почали писати, що це — злочин, і що про нього «вже знають». Щоб «очистити репутацію», вимагали виконати нові завдання — вже більш ризиковані. Психологічний тиск змушував його мовчати навіть перед батьками.
Економічна вразливість
- Молоді люди без роботи або в складних життєвих обставинах отримують «пропозиції заробити».
- Спочатку йдеться про неважкі завдання (перенести пакунок, зробити фото, «допомогти в справі»).
- Потім людину втягнуто в систему, вихід із якої часто неможливий без наслідків
У прифронтових регіонах неповнолітнім пропонували «підзаробити», зробивши фото блокпостів або складів. Насправді — це була розвідка в інтересах ворога. Після «виконаного завдання» починався шантаж або залучення до складніших диверсійних дій.
Наслідки співпраці з ворогом
Кримінальна відповідальність: згідно з статтею 111 Кримінального кодексу України, участь у незаконних збройних формуваннях або співпраця з окупантами може кваліфікуватися як державна зрада, що тягне за собою позбавлення волі.
Соціальна ізоляція: один із завербованих студентів після повернення додому втратив довіру друзів, не зміг знайти роботу та отримав судове покарання.
Морально-психологічна травма: багато молодих людей після втягнення у ворожі структури страждають від почуття провини, депресії та посттравматичного синдрому.
Як протидіяти вербуванню?
📢 Освіта та медіаграмотність
- Використання фактчекінгу та критичного мислення для перевірки інформації.
- Участь у антипропагандистських кампаніях, які допомагають розпізнавати ворожі меседжі.
📢 Підтримка державних ініціатив
- Створення молодіжних платформ, патріотичних гуртків, дискусійних клубів для розвитку національної свідомості.
- Включення у навчальні програми курсів з інформаційної безпеки.
📢 Пильність та своєчасне інформування
- Якщо ви помітили спроби вербування або підозрілу діяльність, варто повідомити СБУ або поліцію.
- Важливо пояснювати молоді, як діяти у разі небезпеки, і не боятися звертатися по допомогу.
📌 Вербування молоді ворогом – це не лише військова чи політична загроза, а й удар по майбутньому України. Молодь повинна бути обізнаною, захищеною та готовою протистояти будь-яким маніпуляціям.
📢 Сильне суспільство починається з інформованих громадян!
📌 Куди звертатися:
Кіберполіція України
- через сайт: https://cyberpolice.gov.ua
- гаряча лінія: 0 800 505 170 (безкоштовно з мобільного)
Національна поліція України
- У разі прямої загрози (шантаж, вимоги, фото, залякування) — дзвонити 102 або звернутись до найближчого відділку.
Служба безпеки України (СБУ)
- Якщо йдеться про спроби втягнення у шпигунство, диверсійні дії або співпрацю з ворожими структурами.
- Сайт: https://ssu.gov.ua
- Електронна скринька для звернень:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Офіс Уповноваженого з прав дитини
- Якщо жертва — неповнолітній.
- Контакти: https://ombudsman.gov.ua
- Гаряча лінія 0800-50-17-20, 044-299-74-08
🧭 Загальні поради:
- Зробіть скриншоти повідомлень, профілів, чатів — це важливо для доказової бази.
- Не вступайте в переговори з вербувальником.
- Зверніться до батьків, вчителя, психолога або іншого дорослого, якому довіряєте.